Ліля Яковенко

У гущаві лісовій, У густій, непрохідній, Де тривожать звуки тиші Дуже звірі люті, хижі Завиванням голосним, Зубів скреготом своїм, Заблудився дід старий, З ним був пес його малий. Довго дід той мордувався, З хащів вибратись старався. З боку в бік усе блудив Й рукавичку загубив. Старий того не побачив, Та на стежку все ж натрапив, Із небесної він ласки Згодом вибрався із пастки. А тим часом сіра Мишка...